Початок травня в меломанії.

Що не день, то відкриття нових пісень які торкають за глибоке. XOLIDAYBOY це все про любовний психоз. Глибоке відчуття любові, пристрасті та життя. Чувак з Криму, який трансформував свій шлях та зовнішність.

Мою любовь не убьёт самый горький яд
Когда вокруг мир гонит, копья в нас летят
Останемся с бронёй, тут только ты и я
Ведь ты — моя свобода, ты — анархия

Послухати його інтерв’ю, подивитись концерти – стає зрозуміло, що це максимальний прояв життя та віку. Енергія валить потужно. В одному відео він говорив, що якщо не відчуває життя як американські гірки, то йому так погано. – Робимо висновок – працює на рваних енергіях. Спокій йому тільки сниться…

Цікаво як такий імпульс міг прорватись крізь 6 планетний стелліум в Тельці, в його натальній карті…

В Україні є ще один схожий по енергетиці співак – Артем Пивоваров. От мені цікаво що буде далі. Через років 10-20. Цікаво саме з точки зору езотеричного підходу. Наскільки алхімічний шлях був вірний. І чи старість не наступить раніше часу? Насправді творчість це ліки від старості, причому дуже сильні. Але і життя на таких інтенсивних вогнях дуже сильно може виснажувати і якщо у віці від 20 до 30 не відчувається, то після, люди починають сипатись… І саме страшне, що якщо потім зупинитися, то весь цей об’єм який був видавлений, по усім законам фізики повернеться до своєї першопочаткової точки. Окрім того, видно, що душа охвачена демоном, що в одного що в іншого. Цікаво, який потім буде перехід?

Проте музика ахуєнна.  Просто ахуєнна. Як же приємно відчувати ці глубини почуттів, його сердце і в той же час жити рівно. Спокійно. Мати в собі вісь спокою. Спокій має бути головним. А динаміка вверх чи вниз завжди буде доступна. Відчуття нового Еону. Нового початку. І під таку музику.  І ще й не один. Торкає до усіх клітин…

С ума мы сошли, в голове иллюстрации
Как мы полетим, — не нужна гравитация
Себя подожгли, сорвали овации
Пожары любви, это эвакуация

Фактично, нас усіх привчили за останніх 30-50 років, що життя це коли є кульмінації… Перше кохання, нова робота, отримання освітнього ступеню, дні народження або похорони. Світ побудований ніби за спеціальним режисерським планом, де життя є живе, ніби коли в ньому є великі інтенсивності. І це велика помилка та ілюзія. Людям здається, що просте, рівне життя, без пригод, високих амплітуд – це не життя. Проте чим рівніший і стабільніший ваш життєвий шлях – тим до вищих гір можливо добратись… Це ніби плавна прогресія, без стрімких імпульсів… Хто зрозумів про що я, молодець…

Друга сесія – Терапевтичне садівництво

А я продовжую навчання і здаю сесію. Набрав собі ще нових предметів на наступні семестри… Зрозумів, знання для мене важливі. Саме важливе в житті – це знати, розуміти, усвідомлювати… Хочу це все ідеально вивчити і бути спеціалістом високого рівня. Драйвить та мотивує. Копати в глибину. Знаходити кристали Логосу. Отримати спеціалізацію.

В травні я конкретно усвідомив тему свого дослідення та дипломної роботи.
А саме – “Технологія створення імерсивно-терапевтичних садів”.

Якщо що, то словосполучення ІМЕРСИВНИЙ САД, імерсивні сади, то я придумав. І цю ідею ставлю в центр свого дослідження. А все тому, що побував в пустелі Сахари. Видно Джини добре мене підняли… Пустеля це імерсивне середовище. Ліс це імерсивне середовище. Коли знаєш принципи та аспекти Алхімії, аналогія працює і в масштабі Макрокосму. Вплив на сенсоріум, зміна вимірності, ізольованість та захист. Прописав деякі ці аспекти в контрольній роботі на другій сесії.

Чи прийшла б мені ідея на імерсивні сади,
якби я не займався віджеїнгом?

Що саме цікаво, дуже швидко, прям на дуже швидку руку зробив візуалізацію концепту. Звісно воно все недопрацьоване. Але для фоточки в інсту в самий раз)… Хоча для когось це висота… Створювати екосистеми більш цікаво ніж просто візуали. Абстракції це чудово, але це штучне. Воно впливає лише зоровим контактом. Мені ж тепер хочеться повного занурення… У нас у другому семестрі буде предмет Поліхромна біорегуляція. Будемо вивчати кольородинамічні карти та їх вплив на людину. А я ж в свою чергу, візьму їх в розробку. Думаю якщо на базі цих карт робити ландшафт – це буде ідеальним рішенням для терапевтичних садів. І для імерсивно-терапевтичних просторів…

Як же я люблю Україну.

Стільки багато знаків та аналогій між моєю натальную картою та життям. Невже я так добре навчився читати зірки? Було б добре в майбутньому закінчити Фотопарк і залишити його майбутнім поколінням…

Євробачення – 2024

От пройшло 10 років з моменту коли я створював візуальний перформанс на Євробаченні у Данії. Тоді це була певна вершина моєї роботи, після чого я вирішив повністю залишити концепцію надання послуг. Тоді мені було сказано: – Великий шоубізнес – це завжди велика політика. Фактично, люди які направляють основні агенди і керують такими шоу, це фактично ті самі люди, що керують в Європі. Раніше я цього не усвідомлював. Зараз знаю точно.

Технічно, Євробачення 2024 – краще шоу як на мене за усі роки. Окрім того, шведи і міжнародна команда яка технічно була причетна до дизайну та виготовлення, змогла показати, прекрасну шведську достатніть, сімейність, камерність, але через великий масштаб. Зробили дуже якісно. Технологічно. Ола Мельциг, знімаю перед вами шляпу…

Все ж наративи, які були вкладені в ESC2024  – ідеально лягають в сучасну, техно парадигму. Особа, без статті, котра виграла контест – з піснею Broke the Code.  Наша сучасна цивілізація є антилюдяною і в деякій мірі антибіологічною. Світ Техно. Машин. Світ машинної логістики та бездушності. Переможце Євробачення зламало код. Через політику і ЗМІ, нелюди чудово навалюють потрібні їм наративи, де бути нелюдиною, – є нова нормальність. Від протезів, пластмаси, ботоксів і гаджетних костилів до потрібних їм ідеологічних і ментальних програм про гендери, трансгуманізм, щоб зробити з людей атоми. Розділяй і володарюй. Нічого особистого…

Інфернальна Жанна Д’Арк

Не буде лишнім і нагадати про те, як деміург знову використовує наративи для героїзації жінок. Виступ України в цьому році – прекрасне цьому підтвердження. ФеміноФашизм, який роками виривав Українську жінку від сім’ї, свого чоловіка, від своєї особистості та своєї природи. Жінок беруть за їх слабкості та спокуси. Граючи на почуттях та маніпулючи свідомістю через страхи, бажання та вікна Овертона. Допоки деміург осяює найпорочніші жіночі сторони, переконуючи жінок, що це в їх благо – паралельно закабаляючи їхніх чоловіків. Проте вони забувають, що наша цивілізація абсолютно машинна.

Спочатку виб’є чоловіків, потім візметься за жінок.

Але вже тоді, не залишиться лицарів, спроможних захистити таких дам.Не розуміють що творять. Все що потрібно усвідомити жінці сьогодні, що Опус – Жанни Д’арк в наш час, в нашому вимірі неможливий. Єдине, можливе спасіння для жінки – це знайти, розпізнати одного чоловіка і служити йому до гроба. (Якби це страшно не звучало). Робити все проти течії сучасного світу. Бачите куда біжать ваші подруги – біжіть в іншу сторону. Можливо тоді у вас буде шанс спастись… В іншому випадку, система використає вас і утилізує без будь-яких сентиментів.

На другому році війни, “геройські” патріотичні пісні дали мені відсилку до пісень Тартака 2008-2014 років.

Поплач за мною мамо, коли я загину,
за свою землю, за Україну.

Напевно Положинський сам не усвідомлював до чого це все може призвести. Яка велика к-сть калік і жертв війни буде. Диявол – майстер брехні. І те, що на перший погляд здається радісним, задорним, патріотичним – потім виливається у велику к-сть смертей, покалічених доль. Думаю, не одну людину, пісні Тартака і Гуляй Город, надихнули вступити до лав націоналістичних організацій… А тепер згадайте сам гімн України – Душу і тіло ми положемо за нашу свободу. От мене питання, чому завжди потрібно помирати? Може давайте мама буде не плакати, а буде радіти. І жити ми вже почнемо, а не помирати… оспівуючи саму цінність життя та його розвитку, а не смерті та хтоні. Хочете вижити – мусите вийти за кордони ментальних програм, навішаних ідеологій чи відчуття провини. Це єдиний шлях. Все ж, це не виключає любов до рідного краю…

Мама в Ватикані.

В травні, на мамине день народження завіз її в Італію. Дуже хотів показати їй Ватикан ще з минулого року. Так і здійснилась одна з моїх мрій тисячного дрімліста. Поїхали дуже різко. За 2 дні вирішили. Забронювали апарти і квитки і ось ми уже гуляємо по Риму. Мама навіть встигла трішки поплавати на західному узбережжі Ф’юмічіно ))…
Гуляючи по музеям Ватикана знову зайшли в Секстинську каппелу. Фактично, це перший імерсивний мистецький простір створений людиною. Я отримав ще один раз підтвердження що на вірному шляху до своїх імерсивних проєктів. Пройшовши далі, ми попали в храм, базиліку Святого Петра, ще й на службу. Так співпало. Причастились. Пізнали одухотворенний стан…

Рим прекрасне місто. Ватикан – музей музеїв. Італія чудово країна для подорожей. Бажаєте надихнутись красою – вам в Італію. Зауважте, самі красиві і дорогі суперкари роблять в Італії. Самі прекрасні яхти також в Італії. Самі дорогі меблі та фешнбренди – саме в Італії.

Знайомства в Храмі

У базиліці Святого Петра, недалеко від мене стояла дівчинка, яка дуже дивилась на мене, видно було що я їй дуже сподобався. Я вирішив підійти познайомитись. В церкві… Континіум моменту був дуже важливий та знаковий. Я підійшов до неї, вона дивилась на мене дуже закоханими очима, на вигляд їй було десь 23-24 роки при рості 164 см.

Привіт, гарно тут правда?
– Так, відповіла вона, – душевно.
Ти тут одна чи з сімєю?
– Відповідає – Я приїхала до друзів, ось вони недалеко.
Я Олександр.
– Приємно. – Я Джулія.
Питаю ти звідки, каже я з США.

Кажу прекрасно, давай свій Інстаграм, спишемось, щоб не затримувати тебе зараз. Вона вбиває свою інсту мені в телефон, ми чомусь обнімаємось і говоримо один одному до скорого. Пізніше по дорозі до Римського Фонтану та Колізею переглядаючи її інстаграм, зрозумів що вона розлучена і вже має аж 3 дітей…

Висновок: Бійтесь своїх бажань.

Останні 10 років, я ходив по світу і всім розказував що хочу багато дітей… Напевно потрібно було говорити, своїх, здорових, красивих, щасливих дітей). Я вирішив не турбувати її, бо знаю що таке жінка РСП… в даному випадку РС3П. І в таких стосунках я вже був. Мені вистачило. Більше не хочу. Пізніше я поїхав за місто і вона мені написала, каже чекала цілий вечір, щоб я ій написав і зустрівся з нею бо завтра в неї виліт назад в США… Цікаво що ій було не 24 роки а цілих 30… Хоча все так, як я хотів, красива, збитенька, щей займається фермерством десь у штатах, дивиться за худобою, рослинами і своїми трьома дітьми…

Тіндер аналітика.

Закінчуючи тему про відносини, потрібно сказати, що коли є час, особливо очікуючи рейс в аеропорту, можна провести декілька сесій, щоб в першу чергу розібратись в собі. І тут Тіндер приходить на допомогу. Після великої кількості чатів, переписок, в тебе вже зявляється певні форми розуміння жіночої логіки сьогодення. Кількість переходить в якість і вибудовється певний паттерн. Це дуже важко усвідомити, коли ти до великого числа жінок обираєш новий спосіб комунікації, листуваня, меседжів. Тому що, коли діалог заходить в глухий кут, ти не можеш зрозуміти, це ти щось зробив не так і тебе злили, чи це у дівчинки проблеми з головою. Щоб такому протидіяти, потрібно розробити єдиний алгоритм комунікації і текстових меседжів, як скрипт і його відправляти усім з ким в тебе є метч.

І тут проявляється дуже багато всього. Ну наприклад 30 різним жінкам, приблизно однакового віку ти задаєш одне й те саме питання, наприклад: Скільки у тебе було чоловіків? Звісно часто, дуже часто на це питання ніхто правди не скаже, але нам це не потрібно, важливо побачити реакції, що людина робить чи пише у відповідь. І коли наприклад перші 5 починають якось ображати або відфоловлювати, могло б здатитсь що може це проблема в тобі…  Але коли наступні 20 завзязують приємний діалог, ти розумієш що все ок.

Загалом, щоб ви розуміли, у мене була градація відповідей від

вау, який класний підкат, до умрі лисая тварь!

Загалом, рекомендую використовувати патерни, алгоритми і скрипти в такій коммунікації, це з однієї сторони збереже вашу психіку, з іншої, дасть достатньо хороше усвідомлення середньої температури по палаті…

Штучний інтелект та цифрові аватари

В травні я відкрив для себе світ цифрових аватарів створених нейронкою. Тепер, будь-які відео можливо швидко адаптувати на усі мови світу. Для цього не потрібно перезнімати велику кількість дублів. Достатньо одного референсного відео і текст для генерації. Для своїх продуктів та робочого інстаграм профілю Alexander Kuiava я створив декілька таких відео на різних мовах. Саме цікаво було побачити, як мій образ, тембр голосу і навіть міміка, інтегрується в ту чи іншу мову. Мені здалось, що саме живенько і нативно вийшла французька. Ніби я завжди на ній говорив… Це надихнули в мабутньому вивчати її, що змогти дійсно говорити. За штучним інтелектом – майбутнє. Це новий прогрес, який ідеально вписується в мою сферу діяльності.

Дякую тобі Боже, що ти настільки сильно мене любиш.