Кожному відведені роки,
свої роки, космічних Сатурналій.
Я знав тебе, я бачив з висоти.
Твою любов – створену з баталій.
Кожному відведені місця,
свої місця у просторі розалій.
Чи знаєш ти? Чи бачила життя?
Своїх причин – для західних містралій.
І ту любов, що видно з висоти,
інкрустую видимо для тебе!
Щоб бачили Боги в мені,
що значать наміри – достойні Неба.
Слова летять, прекрасною водою,
проміням форми, зіркою на мить.
І цей момент, причиною земною,
вже не звучить, вже більше, не болить.
Александр Куява
2023